...минуле - затерте, майбутнє - на ескізі

Продовження епопеї з ВіззБляЕйр

Fri, 25 Dec 2009 11:55:28 GMT

Чи то хтось по приколу, чи то сама компанія, аби відбріхуватись від "казлів-канкурєнтів", запустили свій ВіззБляЖЖ

WizzAir, ццуко, порвкати за таке мало!!!!

Wed, 23 Dec 2009 10:25:47 GMT

Камрад Шпоп(http://schpop.livejournal.com/263507.html?view=7672915#t7672915) пише жахливі речі:

вчора приїхала коліжанка моєї Ярини, яка там потрапила під роздачу. Точніше потрапила не так вона, як її чоловік (вони обидвоє працюють в Лондоні і вирішили на свята додому махнути).

Настя розповідає - "півгодини сидимо в літаку, чекаємо на зліт...приходить стюардесса і голосно повідомляє, що їхній робочий день закінчився, радить всім вийти з літака. ну ми питаємося - а що з нашими квитками, нам дають відповідь - єдине, що можемо для вас зробити, то це дати квитки на літак, який відлітатиме з Лутона через 4 дні (на мінуточьку, від Лутона до Лондона 45 кілометрів, погода снігопадна)."

я не сумніваюся, якби це були німці чи французи, то вони б одразу почали дружно набирати номери своїх адвокатів і різних страхових агентів. серед українців не так багато тих, хто має власного адвоката. от і вирішив народ не виходити, а сидіти на місці до останнього.

далі цитую Настю - "до літака заходять габаритні полісмени з вівчаркою і поступово починають викидати людей з їхніх місць, впертий Влодко (чоловік Насті) переконує мене сидіти на місці. десь за кілька рядів від нас в жіночки починається істерика, полісмени підходять до нас. один з них безцеремонно тягне руки до Влодка. я встаю, захищаючи його, полісмен відкидує мене на крісло. Влодко встає, починає кричати "що собі дозволяєте" і миттю опиняється лицем до землі і з заламаними за спину руками в проході літака, за кілька хвилин мєнти його підіймають, з розбитої голови мого чоловіка неслабенько лиє кров".

Настю виштовхують з літака, поки одні полісмени її тримають, інші виводять Влодка, садять в патрульну машину і їдуть у відділок. Дівчину нарешті відпускають, вона мчить на таксі у той же відділок.

Там її повідомляють, що Влодка забрали до госпіталю. На запитання "що з ним?" жодної відповіді Настя не отримує. в госпіталі доводиться чекати кілька годин, на її мобільний дзвонить "прихований номер"...то Влодкові мєнти дали хвилину поспілкуватися з жінкою. каже, що оці кілька годин довелося сидіти в черзі, лікарі сказали - нічого страшного, почекає. нарешті вийшли два полісмени, які вже досить акуратно йшли ведучи Влодка. виявилося, що портягом отих годин в черзі вони навіть встигли на контакт вийти. один з мєнтів порадив Насті і Влодкові в відділку коли будуть пропонувати вибір, штраф чи запис в особову справу, однозначно вибирати штраф (ну та логічно, навіть незважаючи на те, що у чоловіка легальна робота у Лондоні).

Настя: "у відділку маленький чоловічок з комплексами Наполеона, поливаючи все навколо слиною, репетував - ніяких штрафів, лише запис".

поліцейська машина відвезла Настю і Влодка до готелю, там вони і колядували від п"ятниці до понеділка. слава богу, що вже у Львові.

ПРИЧИНА висадження українців з літака виявилася банальною - треба було відправити літак з поляками до Варшави. а українці - та хєр з тими українцями, почекають...

Ну і хулє?

Fri, 11 Dec 2009 12:10:55 GMT

Висновок: нєфіг бздіть на пасіці, а потім нить, шо пчоли дохнуть. Якось однобоко вийшло...Навєрно хтось абідився...

Комусь Вниз?

Mon, 05 Oct 2009 23:57:23 GMT

...жара...

Fri, 02 Oct 2009 22:09:48 GMT

За соту долю...

Fri, 02 Oct 2009 22:08:40 GMT

Чернігів

Tue, 11 Aug 2009 12:49:50 GMT

Пардон, шо не під катом, але три рази вже постив і три рази майже всі фотки кудись уйо..лишались тільки дві вертикальні

Світла тобі пам"ять, Кузю!!

Tue, 04 Aug 2009 06:56:29 GMT

Його з нами більше немає

Кхе-кхе. Кому нада?

Mon, 06 Jul 2009 18:52:35 GMT

Святкували ми тут аманіни одної распрєкраснєйшої людини і виявилось шо в мене фотік(вслєдствії його нєрвного тіка) зробив пару фоток. Вот прєдоставляю. Ноу комєнтс і так всьо панятно. По очам:)

На всіх парах

Fri, 03 Jul 2009 06:18:35 GMT

Знову згадав про мотоцикли...Лежав на підлозі й цілу ніч ганяв...до чого б це? Нє, мені не цікаве тлумачення сну експрес-методом Ілони Давидової. І так знаю, що біжучи перед потягом, рано чи пізно під нього потрапиш...Звісно, якщо не смикнути кільце запасного парашута і не викинутись на узбіччя...

...

Thu, 18 Jun 2009 12:48:17 GMT

...і вся наша коминяча родина

Thu, 18 Jun 2009 12:23:24 GMT

ГАЗ. Свіжа фарба

Thu, 18 Jun 2009 12:18:10 GMT

Mon, 01 Jun 2009 12:55:21 GMT

Субота. П"ята ранку. Тернопіль. Центральна площа. Точно не знаю як її, але напевно - Незалежності. Як же її ще можуть назвати? Ну, так щоб не банально... Ну, або Бандери. Все, ідеї вичерпано... Накрапа дрібненький дощик. Посеред площі двоє - він та вона. Він - зі здоровенним синім наплічником на спині шось копошиться біля триноги, яку вінчає фотоапарат. Вона - у коричневому плащику, зі строкатою сумочкою (а ля пляжна) на плечі. Він щось махає руками, вона відходить в бік, він знову махає, вона підходить ближче... Шановні, досить цього пафосу. Все в сраку!!
Фото перше. Підвал чарівниці:

Фото друге. Привиди:

Полісся вгроблене(фото)

Mon, 18 May 2009 09:05:05 GMT

На минулому тижні довелось мені побувати в місцях незаконного видобутку бурштину на Поліссі. Те, що там твориться - загнало мене в шок.
Сотні гектарів землі приводяться місцевим населенням у не придатний до обробітку стан задля куска хліба. Бурштин, який викопують з глибини 6-11м продається за безцінь скупникам, яких "кришує" владна верхівка. Території де проводився видобуток ніхто не рекультивує. от і маємо гектари рукотворної пустелі, на якій невідомо чи щось колись виросте...

Ось де запах хочеться згребти у жменю

І таких пустошів - сотні

Більше фоток і буковок ТУТ

Май дір френдс/Мафн лібе фройнден/Любі друзі/…/

Wed, 13 May 2009 09:24:41 GMT

Моя ґарна подруга(у всіх значеннях)дуже терміново шукає руммейта для оренди нормальної 2-кімнатної квартири з червня, за ціною в межах 3 тис грн. На крайняк підходить однокімнатна для неї саменької, але не більше ніж за 2 тис грн.
Агресивних та збоченців просьба не турбувати(бо порубаю)

Журналістам!!!!

Tue, 16 Dec 2008 12:01:23 GMT

Шановні колеги!! Прловодиться цікаве дослідження стосовно практики вітчизняних ЗМІ(етичні та професійні стандарти).

Анкета за адресою www.box.net/shared/dyzcilfkx1

Відповіді чекаю на Indyfriend80@gmail.com або ukrmediastudy@gmail.com

Більшість запитань анкети - закриті, де потрібно обрати одну відповідь. Втім, деякі запитання пропонують Вам висловити свою думку. Не оминайте, будь ласка, їх. Участь у дослідженні є конфенденційною: від Вас не вимагається вказувати ім`я та місце роботи. Отримані результати будуть використовуватися для визначення загальних тенденцій без посилання на авторів конкретних відповідей та без згадування імен учасників дослідження. Тому, будь ласка, будьте щирими. Заповнивши анкету, Ви приєднаєтеся до тисячі респондентів з усього світу, які вирішили поділитися своїм досвідом та уявленнями щодо практики ЗМІ у своїй країні. Результати цього дослідження дозволять зібрати важливі дані про особливості отримання та використання інформації від джерел новин в Україні, а також порівняти отримані результати з результатами інших країн світу. Наперед вдячний за відповіді.

ПеСе Крос-посилання вітаються

Wed, 16 Jul 2008 08:50:49 GMT

Wed, 16 Jul 2008 08:49:18 GMT

Wed, 16 Jul 2008 08:46:09 GMT

Wed, 16 Jul 2008 08:34:07 GMT

Шипот

Wed, 16 Jul 2008 08:06:22 GMT

Ось і закінчився напівформальний зліт неформального люду біля чарівного водоспаду Шепіт Карпат. Хто там був, знають, що наступного року буде ще краще. А зараз варто пригадати що було вчора. отож дивіться фотки з цьогорічного Шипоту. може й себе знайдете

Чуваки!!!! Дощ!!!!

Thu, 12 Jun 2008 16:35:50 GMT

Хе, якби ви знали друзі як мене сьогодні поперло!!!

їхав, як завжди, із завдання, здавалось би - редакційного, але ставив його собі я сам. На зупинці по Володимирській відчув якось всім тілом, що сьогодні почнеться Армегедон - триденна напруга природи зіллється. Як на те, почали з'являтися на небі темні хмаринки, сонце, відчуваючи свої останні хвилини вшкварило здуру так, що народ забігав як загнані собаки. Тим часом хмарки згреблися докупи, як загублені три дні тому вівці на полонині.

Підійшов мій тролейбус. Народу всередині - стільки ж скільки висолоплених язиків. Спєка стоїть неможліва. На Артема почав накрапати дощик, а далі - понеслось. Полило, як із відра. З-за вікна то все дуже кумедно виглядає. Я думаю, кожен із нас хоч раз у житті пробував утекти від краплини дощу. Ось так і люди на вулиці тулились до стін, ховались під парасолі щоб їх не дістала ота вередлива "капітошка".

Там же я зрозумів, що сидіти обличчям до дороги в автобусі набагато вигідніше - все, що ти бачиш наближається, а не відддаляється, як то зазвичай буває, якщо сісти спиною. Будинки, дерева, люди, гарні дівчата... Все летить на тебе з швидкістю автобуса. Від мене усе віддалялось. І лише краплини бились у шкло незважаючи на правила руху.

Виходив уже під страшенною зливою. ось тут я й прокинувся - обличчя миттю розтяглося у посмішці, захтілось верещати і бігати по калабанях. Неуки, що ховались під де-тільки-можна дивились на мене, як на повного вар'ята. А мені було хороше. Я радів уголос, я співав, я злітав над калюжами. Разом зі мною раділа природа (чи то я з нею?), бо ж то дощ!

Коли почався град, люди почали тицяти в мій бік пальцями, але мені було байдуже. Я жив! Поруч, нізвідкіля, з'явився такий самий вар'ят, як я і сказав:

- Зустрінемось у горах. Вони ж маленькі